Лікарська таємниця

Ваш успіх – Наша відповідальність

Лікарська таємниця

Лікарська таємниця охороняється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»

Лікарською таємницею є інформація про:

хворобу;
медичне обстеження;
огляд та їх результати;
інтимну і сімейну сторони життя.

Обов’язок не розголошувати лікарську таємницю покладається на медичних працівників та інших осіб, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стала відома перелічена інформація.

Опираючись на власний досвід хочемо виділити ключові особливості збереження лікарської таємниці:

Використання фото “до”/”після” як результатів роботи лікаря в соціальних мережах, презентаціях на конференціях, наукових виступах можливе лише за наявності письмової згоди пацієнта. Така згода розробляється лікарем чи медичним закладом і повинна містити інформацію про місця, де фото може бути розміщене. Письмова згода не потрібна якщо на фото немає обличчя та неможливо ідентифікувати особу.
У випадку звернення пацієнта до медичного закладу щодо отримання медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого пацієнт має право отримати лише Виписку з медичної карти за формою, затвердженою МОЗ. Оригінали медичної карти лікарня має обов’язок зберігати впродовж встановленого строку, тому пацієнту на руки такі документи не видаються.
Згідно кримінально-процесуального законодавства не можуть бути допитані як свідки медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо інформацію, що становить лікарську таємницю – в частині даних відомостей.
Важливо: пацієнт може звільнити лікаря від обов’язку зберігати лікарську таємницю за письмовою заявою.
Медичному закладу забороняється надавати будь-яку інформацію, що становить лікарську таємницю, за запитом від членів сім’ї пацієнта, якщо такі родичі не є законними представниками пацієнта.

У випадку розголошення лікарської таємниці медичні працівники можуть нести матеріальну відповідальність (стягнення моральної шкоди), кримінальну відповідальність - якщо розголошення спричинило тяжкі наслідки.

Існує кілька випадків правомірного розголошення лікарської таємниці, а саме:

у разі письмової згоди самого пацієнта;
в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини; в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку. (ч. 3 ст.34 КУ)
тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає. (ч.6 ст. 163 КПК)
повідомлення про стан здоров’я одне одного нареченим;
відомості про лікування особи в наркологічному закладі на запит правоохоронних органів у разі притягнення особи до кримінальної або адміністративної відповідальності;
відомості щодо психічного стану особи (для надання медичної допомоги чи правоохоронним органам);
відомості про позитивний ВІЛ-статус (партнеру особи);
якщо зберігання таємниці істотно загрожує здоров’ю і життю пацієнта або інших осіб (небезпечні інфекційні захворювання);
заподіяння пацієнтам тілесних ушкоджень кримінального характеру та ін.

Медичні працівники зобов’язані надавати інформацію про особу, зокрема, про стан здоров’я на вимогу:

• пацієнта;
• законних представників пацієнта;
• судів (у разі ухвалення відповідного рішення).